Агрегатний стан артеріальної та венозної крові у хворих на ревматоїдний артрит

Резюме. Досліджено рівень фібриногена, агрегаційні властивості еритроцитів та тромбоцитів в артеріальній і венозній крові у 102 хворих на ревматоїдний артрит. Встановлено, що максимальні зміни агрегатного стану крові спостерігаються при високій активності запалення, тривалості хвороби до одного року, а найменші – при суглобово-вісцеральній формі. В усіх підгрупах відхилення показників агрегації були більш значними та достовірними в артеріальній крові, а дезагрегації – в венозній.

Ключові слова: ревматоїдний артрит, агрегатний стан крові.

Зміни агрегатного стану крові (АСК) та пов'язані з ними капілярно-трофічні порушення вважаються притаманними практично всім системним ревматичним захворюванням [10]. Відхилення в цій ланці гомеостазу можуть бути викликані як функціональним компонентом – накопиченням та циркуляцією в крові біологічно активних речовин, реактантів гострої фази та продуктів запалення, так і змінами структурно-функціонального стану мембран форменних елементів крові [1, 4]. Однак в науковій літературі конкретна інформація про характер цих порушень в залежності від клінічних особливостей ревматоїдного артриту (РА) досить обмежена, а дослідження АСК в артеріальній крові взагалі не проводились.

Мета дослідження – вивчення АСК в артеріальному і венозному судинних басейнах у хворих з різними варіантами перебігу РА.

Матеріал і методи. При поступленні до стаціонару на мінімальному  медикаментозному фоні обстежено 102 хворих на РА з поліартикулярним ураженням, включаючи суглоби нижніх кінцівок. Серед них було 56 осіб з серопозитивним варіантом, 10 хворих з І ст. акт. хвороби, 35 – з П і 57  - з Ш. Системні прояви РА мали місце у 44 хворих, в тому числі вісцерити – у 24.

Дослідження агрегатного стану артеріальної та венозної крові (стегнові судини) включало визначення вмісту фібриногену, агрегаційних властивостей еритроцитів та тромбоцитів на ФЭК-56 М з графічним записом процесу [2]. Індуктором агрегації еритроцитів був фібриноген в кінцевій концентрації 0,01 г/л, тромбоцитів - АДФ в кінцевій концентрації 0,01 мг/мл. Аналізували швидкість та ступінь агрегації еритроцитів (ШАЕа, ШАЕв, од. екст./хв та  САЕа, САЕв, %), швидкість та ступінь агрегації і дезагрегації тромбоцитів (ШАТа, ШАТв, од. екст./хв, САТа, САТв, %, ШДТа, ШДТв, од. екст./хв, СДТа, СДТв, %). Стабілізатором був 3,8% розчин натрія цитрату у співвідношенні з кров’ю 1:9. Контрольна група - 12 практично здорових осіб, які за статтю та віком суттєво не відрізнялись від основної групи.

Результати дослідження та їх обговорення. Як видно з даних, наведених в таблиці, найбільший ступінь порушень АСК спостерігався при Ш ст. акт. РА: достовірно підвищувались ШАЕ  та САТ (порівняно як з нормою, так і з рештою хворих), знижувались ШДТ та СДТ. При цьому звертали на себе увагу більш суттєві зміни ШАЕ та САТ в артеріальній крові, що може бути пояснено акумуляцією наслідків негативного впливу на агрегатний стан крові вогнищ запалення не лише в одній кінцівці (венозна кров), а в усьому опорно-руховому апараті та внутрішніх органах (артеріальна кров). Цікаво, що дезагрегація тромбоцитів, навпаки, погіршувалась переважно в венозній крові; і при Ш (ШДТ і СДТ) та І ст. акт. (СДТ) вона була вірогідно нижчою порівняно з артеріальною кров’ю. Це може бути пов’язано з тим, що ряд біологічно активних речовин, які є учасниками запального процесу і погіршують дезагрегацію (серотонін, деякі серії простагландінів, норадреналін тощо) метаболізуються в легенях при одночасному утворенні в них деяких дезагрегантних субстанцій (субстанція Р, вазоактивний інтестінальний пептид та інші) [5, 9]. В результаті “очищена” в легенях кров має вищий, відновлений дезагрегантний потенціал.

Таблиця. Показники АСК у хворих з різним ступенем активності РА (М±m)

Примітка. * - достовірність відмінності (р<0,05 – p<0,001) порівняно з артеріальною кров’ю, ** - порівняно з нормою, ¹ - порівняно з І ст. акт., ² – порівняно з П ст. акт.

В той же час в метаболізмі багатьох проагрегантів (фібриноген, АДФ, адреналін, активований комплемент, тромбін) легені участі не приймають. Відсутність значущої артеріо-венозної різниці рівня фібриногену – довгоживучого білка гострої фази запалення [6, 8], очевидно, є відображенням більшої інерційності його обміну.

При аналізі АСК в залежності від клінічної форми РА встановлено, що група хворих з суглобово-вісцеральною формою РА вирізнялась практично нормальними параметрами агрегації еритроцитів в обох судинах, значно нижчою, ніж при суглобовій формі, ШАТ (в артеріальній крові - на 40%, р<0,05). Очевидно, це може бути пояснено активізацією шунтування крові у цих хворих [7], зменшенням впливу вогнищ запалення на функціональний стан циркулюючих форменних елементів крові. Як і в групах з різним ступенем активності хвороби, відхилення ряду показників агрегації (САЕ, ШАТ, САТ) були більш значними та достовірними в артеріальній крові, а дезагрегації – в венозній. Хворі з РФ-позитивним та РФ-негативним варіантами РА за станом АСК практично не відрізнялись. Такий результат можна вважати очікуваним, оскільки імунологічний тип хвороби здатен первинно визначати певні клінічні особливості, але не стан таких неспецифічних, “вторинних” параметрів, як АСК. При різній тривалості РА практично однаково в обох пробах крові були виражені підвищення рівня фібриногена та деяка активація агрегації червонокрівців. В той же час ШАТ та САТ були максимальними у хворих з “раннім” (до 1 року) РА в обох судинах, суттєво перевищуючи відповідні значення в наступні (2-26) роки (ШАТа – в 1,3-2,5 рази, САТа – в 1,4-2,2 рази, ШАТв  – в 1,1-2,3 рази, САТв – в 1,2-2,2 рази). При цьому в артеріальній крові ступінь підвищення показників та частота отримання достовірних відмінностей в порівнянні з нормою та короткотривалим РА були більшими, що вказує на доцільність використання саме цього об’єкту для досліджень агрегатного стану крові. Стосовно дезагрегації тромбоцитів, як і в попередніх групах, спостерігалась протилежна закономірність. Що ж до факту максимальних змін агрегації в перший рік хвороби, то він може відображати найкращу перфузію запалених тканин з відповідним впливом медіаторів та метаболітів патологічного процесу на циркулюючі тромбоцити. По мірі хронізації запалення, як свідчать результати експериментальних досліджень [3], генералізовано та у вогнищі запалення погіршується капілярно-тканинна проникність, формується сполучнотканинно-клітинний бар’єр в ушкоджених суглобах, що, очевидно, зменшує негативний вплив запального процесу на АСК.

Висновки. У хворих на РА підвищується рівень фібриногена в крові, зростає агрегація еритроцитів і тромбоцитів, пригнічується дезагрегація тромбоцитів. Найбільші зміни АСК спостерігаються при Ш ст. акт. та при тривалості РА до 1 року, а найменші – при суглобово-вісцеральній формі хвороби. Порушення агрегації більш суттєві та частіше виявляються в артеріальній, а дезагрегації – в венозній крові.

Література:

1. Воспаление / Под ред. В.В. Серова, В.С. Паукова. – М.: Медицина,1995.–640 с.
2. Грицюк А.И., Амосова Е.Н., Грицюк И.А.. Практическая гемостазиология. - К.: Здоров'я, 1994. - 256 с.
3. Маянский Д.Н. Хроническое воспаление. – М.: Медицина, 1991. – 272 с.
4. Сигидин Я.А., Гусева Н.Г., Иванова М.М. Диффузные болезни соединительной ткани. – М.: Медицина, 1994. – 544 c.
5. Сыромятникова Н.В. Нереспираторные функции легких // Нереспираторные функции легких. – Л., 1988. – С. 4-8.
6. Шевченко О.П. Белки острой фазы воспаления // Лаборатория. – 1996. - №1. – С. 3-6.
7. Яременко О.Б. Клинико-патогенетическая гетерогенность и пути оптимизации лечения ревматоидного артрита и системной красной волчанки: значение изменений кислородного обеспечения тканей и определяющих его процессов: Автореф. дис… д. мед. н. – Киев, 1999. – 36 с.
8. Baumann H., Gauldie J. The acute phase response // Immunol. Today. – 1994. – N 2.- P. 74-80.
9. Said S.I. Metabolic functions of the pulmonary circulation // Circulat. Res. – 1982. – Vol. 50, N 3. – P. 325-333.
10. Rheumatology / Ed. J.H. Klippel, P.A. Dieppe. – Mosby, 1999. – Vol. I. – 4727 p.

AGGREGABILITY OF ARTERIAL AND VENOUS BLOOD IN PATIENTS WITH RHEUMATOID ARTHRITIS

K.M. Amosova, О.B. Yaremenko

Abstract. A level of fibrinogen, aggregative properties of both erythrocytes and thrombocytes in arterial and venous blood are investigated in 102 patients with rheumatoid arthritis. Is established, that the maximal changes of aggregative  condition of blood are observed with high activity of an inflammation, duration of illness till one year, and least - with visceral affection. In all subgroups a deviation of aggregation parameters were more expressed and significant in arterial blood, and desaggregation - in venous.

Key words: rheumatoid arthritis, aggregability of blood.

National Medical University named after А.А. Bogomolets, Kyiv