Реактивні артрити (РеА) - у людей працездатного віку ведуть до інвалідизації, пов’язаної з аутоімуноагресивними процесами, тригерами яких є опортуністичні інфекції.
Мета: проаналізувати маркери деяких інфекційних чинників та оцінити ефективність застосування етіотропної терапії в хворих на РеА.
Матеріали та методи. Під спостереженням протягом 4 років було 138 хворих на РеА, серед них 90 мужчин та 48 жінок у віці 16-46 років, яким проводили дослідження на виявлення специфічних маркерів Chlamidia trachomatis (ChT), Toxoplasma gondii (TG), Herpes symplex virus (HSV1/2), Cytomegalovirus (CMV), Eрsten-Barr virus (EBV) з застосуванням PCR-аналізу та ELISA.
Результати. Позитивними маркери активних інфекцій (ДНК, антигени, IgM) виявились з наступним розподілом: у 68 хворих (49,3%) – ChT, у 16 (11,6%) – TG, у 89 (64,5%) - герпетична група вірусів, серед яких 44 хворих (31,9%) – HSV1/2, 19 хворих (13,8%) – CMV, 16 хворих (11,6%) – EBV. Підвищений рівень специфічних IgG встановлений у 124 хворих (89,9%) до ChT, у 68 (49,3%) – до TG, у 138 (100%) – до HerSV1/2, у 134 (97,1%) – до CMV, у 98 (71,0%) – до EBV. Активацію лише хламідійної інфекції встановлено в 7 хворих (5,1%), а асоціації інфекцій: хламідійно-токсоплазмової – у 5 (3,6%), хламідійно-герпетичної – у 50 (36,2%), токсоплазмо-герпетичної – у 5 (3,6%), хламідійно-токсоплазмо-герпетичної – у 6 (4,3%). Гостра реплікація лише герпетичної групи інфекцій спостерігалась у 28 хворих (20,3%). 64 хворі, які мали активовані маркери ChT, TG, ChT-TG інфекцій діставали антибактеріальні препарати за схемами протягом року. Хворим з активованими герпетичними інфекціями призначали противірусні препарати, а при асоційованих інфекціях – противірусні з долученням антибактеріальних засобів на тлі імунотропної терапії. Позитивний ефект після проведеної терапії протягом року був отриманий у 73 хворих (67,2%), відсутній - 14 (21,9%), погіршення – у 7 (10,9%).
Висновки. Таким чином, хламідійна, токсоплазмова, герпетична інфекції можуть виступати певними тригерними факторами в розвитку РеА. Тривале застосування противірусних та антибактеріальних середників у комбінації з імунотропними засобами, залежно від етіологічного фактора, є базовим у лікуванні таких хворих.