Ураження кисті при псоріатичному артриті

Псоріатичний артрит (ПА) - хронічне неспецифічне запальне ураження суглобів поліетіологічного генезу, яке призводить до довготривалої втрати працездатності та інвалідизації пацієнтів (більше 30%). З другого боку, філогенетичні властивості верхньої кінцівки мають специфічні етапи розвитку і особливі функції.

Мета: покращення результатів лікування уражень верхньої кінцівки при ПА шляхом використання адекватних діагностичних та лікувальних заходів.

Матеріали та методи. Дослідження базується на обстеженні 252 пацієнтів з ПА на різних стадіях ураження апарату руху та опори (АРО). Із них: чоловіків – 147 (58, 3 %), жінок – 105 (41,7%) у співвідношенні 1:4. У 12 пацієнтів (4,76 %) ураження АРО передувало шкіряним проявам, у 39 (15,48%) розвиток обох проявів захворювання був одночасним, а у 201 (79,76 %) - симптоми ПА  виявлялися після шкіряних проявів. За поширеністю уражень превалює поліартрит, який був констатований у 87,3% випадків (220 пацієнтів), моно- та олігоартрит, відповідно, 12,7% (32 пацієнти). Із загальної кількості пацієнтів, ураження суглобів кисті констатовані в 74,7 % випадків. При обстеженні були використані клінічні, лабораторні, імунологічні, сонографічні, рентгенологічні, денситометричні та артроскопічний методи обстеження. Лікування проводилось згідно до розробленого нами лікувального алгоритму. При консервативному ортопедичному лікуванні застосовували як загально прийняті, так і розроблені апарати та ортези для лікувальної фізкультури і з метою корекції та профілактики деформацій. 32 пацієнтам з ураженнями суглобів китиці були виконані оперативні втручання. На початкових стадіях ПА проводились капсулсиновектомії, транспозиція розгиначів пальців кисті. В подальшому, при наявності деструктивних уражень кісткової тканини – артропластики, остеотомії з використанням удосконалених та власних апаратів зовнішньої фіксації, конструкцій АО, ендопротезування.

Результати. Аналіз отриманих результатів досліджень післяопераційних хворих дає підставу стверджувати, що оперативні втручання є лікувально-профілактичними заходами. Позиція вичікування є недоречною, так як з часом виникають важкі деформації. Комплексне обстеження пацієнтів, адекватний підбір консервативних і оперативних заходів дозволив отримати задовільні результати у 96% випадків.

Висновки. Таким чином, лікування хорих на ПА повинно бути комплексним, патогенетично зумовленим та включати консервативні та оперативні заходи. Оперативні способи лікування, особливо, синовектомію, слід розглядати як лікувально-профілактичні заходи, які необхідно проводити на ранніх стадіях розвитку патологічного процесу.