До 25-річчя заснування центру кардіології та ревматології (1978-2003 рр.)

Центральна міська клінічна лікарня (ЦМКЛ) м. Києва є пам’яткою архітектури, історії та культури України та Росії. Заснована у 1875 році, поряд з видатними медичними школами Росії, такими як Обухівська лікарня у Петербурзі, лікарня ім. Боткіна у Москві, на той час Олександрівська лікарня була третьою за величиною терапевтичною клінікою Росії.

Значний вклад у розвиток терапевтичної науки в нашій країні внесли вчені, які працювали в ЦМКЛ. Це професори Покровський В.Т., Мацон Ю.І., Свенсон М.О. Удінцев Ф.А., Яновський Ф.Г., Зюков А.М., Виноградов В.В., Василенко В.Х., Губергріц М.М., Іванов В.М., Прімак Ф.Я., Щепотін Б.М., Нетяженко В.З., Грицюк О.Й., Амосова К.М.

Особливе місце в історії медицини, терапевтичної науки, а також в започаткуванні кардіологічної науки  займають професори Образцов В.П. та Стражеско М.Д., якими на І з’їзді російських терапевтів у Москві (1909 рік) було зроблено доповідь на тему: “До симптоматології тромбозу коронарних артерій серця”. В.П. Образцов та М.Д. Стражеско описали також клінічні варіанти цього захворювання. Ця визначна подія відкрила новий розділ у кардіології, стала першим науковим обґрунтуванням ішемічної теорії інфаркту міокарда. Ім’я В.П. Образцова занесено не тільки в історію світової кардіології, а також і світової та вітчизняної гастроентерології.

Вже у середині ХХ сторіччя у першому поліклінічному відділенні Жовтневої лікарні було відкрито ревматологічний кабінет (1949 рік), а в ІІ поліклінічному відділенні створено “гіпертонічний кабінет” та взято на облік 500 перших хворих.

З 21 січня 1961 року на лікарню покладено обов’язки госпіталізації хворих з інфарктом міокарда та тромбоемболічними ускладненнями, у 1966 році відкрито перше на Україні відділення реанімації, куди переводились хворі з важким перебігом інфаркту міокарда. В ході подальшого розширення кардіологічної служби у 1970 році організовано інфарктне відділення на 50 ліжок з блоком інтенсивної терапії.

Існування такого складного медичного об’єднання, як Жовтнева лікарня (1250 ліжок та 10 клінік Київського медичного інституту /КМІ/), вимагало створення нових, більш сучасних  умов праці. В зв’язку з цим було заплановано реконструкцію лікарні, яка передбачала нове будівництво та реконструкцію наявних споруд. У листопаді 1970 року урядом УРСР було виділено 3 млн. карбованців на будівництво Центру кардіології та ревматології на 370 ліжок.

Будівництво було розпочато 12 лютого 1974 року, в експлуатацію новий корпус був зданий 11 квітня 1978 року. У новому корпусі було відкрито такі відділення: інфарктне - на 90 ліжок, реабілітації – на 90, коронарної патології – на 70, кардіологічної реанімації – на 12, а також два ревматологічних відділення на 130 ліжок. З перших кроків існування кардіологічного Центру його науковим керівником стає член-кореспондент Академії медичних наук СРСР Грицюк О.Й., завідувач кафедри госпітальної терапії, головний терапевт МОЗ УРСР з 1967 по 1970 рр., головний ревматолог МОЗ УРСР з 1974 по 1979 рр.

З організацією Центру кардіології та ревматології почали з’являтися нові організаційні форми роботи. Згідно наказу МОЗ України від 12 грудня 1979 року на базі кафедри госпітальної терапії КМІ, центральної науково-дослідної лабораторії КМІ та Жовтневої лікарні організовано Республіканський науково-методичний ревматологічний Центр, керівником якого став професор О.Й. Грицюк.

О.Й. Грицюк – видатний вітчизняний вчений, чиї роботи в галузі клінічної та експериментальної гемостазіології, присвячені, зокрема, ролі тромбофілії в патогенезі інфаркту міокарда та ревматичних захворювань, відомі далеко за межами нашої держави і є вагомим внеском в розвиток сучасної кардіології та ревматології. За 12 років, протягом яких О.Й. Грицюк здійснював наукове керівництво Центром, в ньому було відпрацьована і впроваджена прогресивна етапна система лікування і реабілітації хворих кардіологічного та ревматологічного профілю, розроблені та впроваджені найсучасніші методи діагностики та лікування, що дозволило Центру зайняти гідне місце в ряду найкращих клінік колишнього СРСР.

Професор О.Й. Грицюк проявив себе не тільки як видатний вчений, а і великий гуманіст. Винятково високу громадянську свідомість та професійну майстерність він продемонстрував при наданні допомоги постраждалим під час Чорнобильської катастрофи. Своєю організаційною, громадською, науковою діяльністю він підготував Центр кардіології та ревматології до наступного, більш досконалого етапу розвитку.

З 1990 року науковим керівником Центру була призначена професор К.М. Амосова (нині - член-кореспондент Академії медичних наук України), яка у своїй діяльності зробила основний акцент на впровадженні визнаних у всьому світі найновіших методів діагностики та лікування. Велике організаційне і наукове значення для розвитку кардіологічного Центру і всієї кардіологічної та ревматологічної науки мало затвердження напрацьованої К.М. Амосовою, О.А. Атаманенком міської Програми “Кардіологія”.

Центр кардіології та ревматології виконує цілий ряд відповідальних та важливих функцій у місті. На Центр покладено обов’язки контролю за розподілом коштів, які виділені Державною адміністрацією міста на вживлення штучних протезів хворим з серцево-судинними захворюваннями, а також диспансеризації прооперованих хворих (наказ ГУОЗ № 261 від 28.09.1997 р. та рішення колегії ГУОЗ від 25.09.1997 р.). На сучасному етапі лікування хворих із серцево-судинною патологією потребує використання хірургічних методів. 26 січня 1999 року в структурі Центру відкрито відділення рентгенендоваскулярної хірургії. За 3 роки проведено 1191 вентрикулографію, в порядку швидкої допомоги – 208; здійснено стентування коронарних артерій у 242 хворих, імплантовано постійні водії ритму 240 хворим.

Згідно Програми “Здоров’я киян”, розділу “Кардіологія”, Головним управлінням охорони здоров’я видано наказ про етапність, стандарти надання ургентної допомоги хворим з гострими коронарними синдромами. Розроблено, затверджено та впроваджено стандарти якості, обстеження та лікування хворих на ревматичні хвороби в умовах поліклініки та стаціонару.

У Центрі організовано кабінет електрофізіологічних досліджень та функціональної діагностики для обстеження хворих з гострими коронарними синдромами, складними порушеннями серцевого ритму та провідності, відбору хворих на кардіохірургічні та рентгенендоваскулярні операції. Придбано обладнання для забезпечення проведення операцій на серці з використанням штучного кровообігу.

Для обстеження хворих кардіологічного та ревматологічного профілю  використовується комплекс сучасних методів, що включає ультразвукове дослідження, радіоізотопні методи, ядерно-магнітний резонанс, комп’ютерну томографію, інші методи функціональної та лабораторної діагностики.

За період існування Центру в ньому стаціонарно проліковано 197500 хворих, консультативну допомогу отримали 511020 хворих.

25-річчя Центру кардіології та ревматології співпадає з 80-річчям з дня народження керівника Центру з 1978 по 1990 рр. професора Олександра Йосиповича Грицюка. Відзначаючи ювілейну дату, з великою пошаною віддаємо належне професору О.Й. Грицюку, який стояв біля витоків організації Центру, багато зробив для становлення та удосконалення його діяльності. Справу О.Й. Грицюка гідно продовжує К.М. Амосова, яка не тільки забезпечила організацію високого рівня діагностики та лікування у Центрі, а й великою мірою визначає рівень діяльності кардіологічної та ревматологічної служби в м. Києві.